Коли іноземна компанія перебуває у структурі довірчого трасту, а вигодоодержувачі мають частки по 25 %, постає практичне питання, хто саме з резидентів України зобов’язаний звітувати про таку КІК. У центрі розгляду — правила визначення контролюючої особи, співвідношення частки володіння та фактичного контролю, а також наслідки того, що одна особа вже задекларувала 100 % контролю та подала звітність. Консультація охоплює вимоги щодо подання Звіту про КІК і річної декларації про майновий стан і доходи, а також межі повторного включення скоригованого прибутку до об’єкта оподаткування. Матеріал буде корисний для тем #КІК, #ЗвітпроКІК, #фактичнийконтроль, #деклараціяпромайновийстан, #міжнароднеоподаткування.

Насправді, задача заповнити поле «Код нерезидента в країні резиденції» в Додатку ПН може стати таким собі квестом. Податкові органи, як не крути, не дають конкретної й чіткої відповіді: нам орієнтуватися на "податковий" номер нерезидента чи на "реєстраційний"? То що робити?

Коли нерезидент надає довідку про податкове резидентство у вигляді роздруківки електронного документа, виникає практичне питання, чи достатньо цього для застосування переваг міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. У матеріалі розглянуто, чи може QR-код на такій довідці підтвердити її дійсність, чи має значення відсутність печатки, а також чи змінює ситуацію наявність на роздруківці відбитка гербової печатки іноземного органу.

Окремо висвітлено вимоги ПКУ до документа, що підтверджує податкове резидентство нерезидента, умови легалізації, перекладу та нотаріального засвідчення копії. Публікація стосується сфери міжнародного оподаткування, податку на доходи нерезидентів і застосування довідки про резидентство для звільнення або зменшення ставки податку.

Іноземний сертифікат резиденції сам по собі ще не гарантує застосування міжнародного договору, тож у фокусі тут — вимоги до його оформлення для податкових цілей в Україні. Розглянуто, чи є обов’язковим апостиль на довідці, яка підтверджує статус податкового резидента США, яким чином така довідка має бути легалізована, а також як співвідносяться норми ПКУ, Закону про міжнародне приватне право, Гаазької Конвенції та Конвенції між Україною і США. Порушено питання прийняття документа податковим агентом, вимог до перекладу та нотаріального засвідчення. Матеріал належить до сфери міжнародного оподаткування, оподаткування нерезидентів, податку на доходи нерезидентів, апостиля, довідки про резидентство та легалізації документів.

Коли український податковий агент виплачує доходи нерезиденту з Німеччини, на практиці вирішальним стає питання оформлення довідки про податкове резидентство для застосування міжнародного договору. У матеріалі розглянуто, чи достатньо довідки про резидентство ФРН без апостиля, як співвідносяться норми ПКУ, Гаазької Конвенції та Угоди про уникнення подвійного оподаткування, а також яке значення мають попередні домовленості між компетентними органами України та ФРН. Окремо висвітлено, за яких документальних умов можливе звільнення від оподаткування або застосування зменшеної ставки під час виплати доходу нерезиденту, і які вимоги важливі для податку на доходи нерезидентів та міжнародного оподаткування. У тексті використано теги: апостиль, довідка про резидентство, нерезиденти, міжнародний договір, податок на доходи нерезидентів.

Коли для застосування міжнародного договору з нерезидентом потрібна довідка про його податкове резидентство, одразу постає питання її оформлення для України. У матеріалі розглянуто, чи має довідка, видана компетентним органом Естонської Республіки, проходити легалізацію, чи обов’язковий на ній апостиль, а також чи прийматимуть контролюючі органи документ без додаткового засвідчення. Окремо розкрито співвідношення норм ПКУ, Закону про міжнародне приватне право, Гаазької Конвенції та Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Естонією. Публікація буде корисною для тих, хто оформлює довідка про резидентство, апостиль, нотаріальне засвідчення та переклад документів у сфері оподаткування нерезидентів і міжнародного оподаткування.