Коли підприємство на загальній системі отримує дивіденди від іншого платника податку на прибуток, одразу постають питання про податок на прибуток, авансовий внесок і податкові різниці. У матеріалі розглянуто, чи виникає додаткове оподаткування дивідендів у джерела виплати, чи дозволено зменшити фінансовий результат до оподаткування за п.п. 140.4.1 ПКУ та як на це впливає несплата емітентом авансового внеску відповідно до спеціальних правил. Також розкрито, чи залежить право на коригування від періодів, за які нараховано дивіденди, якщо їх виплачують одночасно за кілька років, і чи виникають у отримувача інші податки або збори після надходження коштів. Консультація стосується сфери податку на прибуток, дивідендів, додатка РІ та уникнення подвійного оподаткування.

У фокусі цієї податкової консультації — наслідки для податку на прибуток, коли підприємство визнає пеню та штрафні санкції за прострочення сплати процентів за договором позики, а отримувачем виступає КУА, що діє від свого імені та за рахунок активів венчурного ІСІ. Розглянуто, чи застосовується різниця за п.п. 140.5.11 ПКУ, якщо фонд має статус платника податку на прибуток, але його доходи звільняються від оподаткування за п. 141.6 ПКУ. Окремо з’ясовано, чи достатньо самого статусу КУА як платника податку на прибуток для незбільшення фінрезультату при визнанні пені, штрафів і неустойок. Матеріал стосується сфери оподаткування податком на прибуток, коригування фінрезультату, штрафів, пені, КУА та ІСІ.

Передача й отримання сільськогосподарських земель у суборенду для платника єдиного податку четвертої групи породжує одразу кілька податкових і звітних запитань. У матеріалі розглянуто, як такі ділянки показувати у декларації платника ЄП 4 групи та в додатку з відомостями про землі, коли виникає потреба в уточненні площ, хто визначає мінімальне податкове зобов’язання, а також чи потрібно подавати 20-ОПП щодо переданих або отриманих ділянок.

Окремо порушено вплив доходу від продукції, вирощеної на суборендованих землях, на розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва. Також висвітлено ПДВ-наслідки орендної плати за суборенду земельних ділянок, зокрема питання податкових зобов’язань і податкового кредиту.

Коли підприємство регулярно передає хлібобулочні вироби комунальному закладу охорони здоров’я для потреб військових, виникає одразу кілька податкових запитань у сферах ПДВ і податку на прибуток. У матеріалі розглянуто, чи вважається така безоплатна передача постачанням, чи є вона об’єктом оподаткування ПДВ, коли можуть виникати податкові зобов’язання та чи потрібно складати податкову накладну. Окремо порушено застосування спеціальних воєнних правил для безоплатної передачі продуктів харчування за підпунктом 69.6 ПКУ, а також порядок відображення такої благодійної допомоги у додатку БД до декларації з податку на прибуток. Увагу зосереджено на операціях безоплатної передачі товарів, закладах охорони здоров’я комунальної власності, потребах ЗСУ, податковій накладній, декларації з податку на прибуток і бухгалтерській оцінці вартості переданих товарів.

Нестандартна ситуація виникла через перерахування коштів благодійній організації, внесеній до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшого фінансування поставки товарів військовій частині. У консультації розглянуто, чи охоплює така модель надання благодійної допомоги спеціальне воєнне правило з п.п. 69.6 ПКУ, як у податку на прибуток працює коригування фінрезультату за безоплатними перерахуваннями неприбутковим організаціям та чим для цих цілей відрізняються благодійна допомога і гуманітарна допомога.

Окремо порушено питання заповнення додатка БД до декларації з податку на прибуток, зокрема таблиць щодо благодійних перерахувань, а також умови застосування збільшеного «благодійного ліміту» під час воєнного стану. Матеріал стосується оподаткування податком на прибуток, документального підтвердження та відображення благодійних операцій у податковій звітності.

Повернення частини експортованого товару в тому самому календарному році породжує практичне питання, як правильно показати таку ситуацію у Звіті про контрольовані операції. У матеріалі розглянуто, чи потрібно відображати повернення окремим рядком у додатку до Звіту, як визначати показник у графі «Загальна вартість операції», а також як пов’язати дані трансфертного ціноутворення з бухгалтерським обліком і фінансовою звітністю. Окрему увагу приділено операціям експорту, реімпорту та впливу повернення товару на обсяг контрольованих операцій з нерезидентом для цілей податку на прибуток. Теги: трансфертне ціноутворення, контрольовані операції, експорт, реімпорт, бухгалтерський облік, податок на прибуток.