Коли підприємство на загальній системі отримує дивіденди від іншого платника податку на прибуток, одразу постають питання про податок на прибуток, авансовий внесок і податкові різниці. У матеріалі розглянуто, чи виникає додаткове оподаткування дивідендів у джерела виплати, чи дозволено зменшити фінансовий результат до оподаткування за п.п. 140.4.1 ПКУ та як на це впливає несплата емітентом авансового внеску відповідно до спеціальних правил. Також розкрито, чи залежить право на коригування від періодів, за які нараховано дивіденди, якщо їх виплачують одночасно за кілька років, і чи виникають у отримувача інші податки або збори після надходження коштів. Консультація стосується сфери податку на прибуток, дивідендів, додатка РІ та уникнення подвійного оподаткування.

Ситуація з перетворенням боргу перед учасником-нерезидентом на внесок до статутного капіталу порушує одразу кілька податкових і облікових аспектів. У матеріалі розглянуто, чи вважається зарахування нарахованих процентів і основної суми позики виплатою доходу нерезиденту, коли виникає обов’язок утримати податок на доходи нерезидента та як визначати базу оподаткування за негрошової форми розрахунку. Окремо висвітлено можливість застосування Конвенції з Естонською Республікою, вплив операції на податок на прибуток, податкові різниці та роль первинних документів і бухгалтерського обліку в оформленні такого зарахування. Публікація буде корисною для аналізу операцій зі статутним капіталом, податку на репатріацію, процентів нерезиденту, зарахування зустрічних вимог і податку на прибуток.

Насправді, задача заповнити поле «Код нерезидента в країні резиденції» в Додатку ПН може стати таким собі квестом. Податкові органи, як не крути, не дають конкретної й чіткої відповіді: нам орієнтуватися на "податковий" номер нерезидента чи на "реєстраційний"? То що робити?

Коли у виробництві утворюється металобрухт і надалі продається металопереробним підприємствам, одразу постають два практичні питання: як спрацьовує звільнення від ПДВ та чи виникає обов’язок донараховувати податкові зобов’язання. У матеріалі розглянуто, як для операцій з постачання відходів і брухту чорних та кольорових металів застосовуються правила пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, а також норми пунктів 198.5 і 199.1 ПКУ. Окремо пояснюється, за яких обставин у декларації з ПДВ відображаються звільнені операції та коли разом із нею подаються додатки, пов’язані з податковими пільгами і розрахунком частки використання. Консультація охоплює сферу ПДВ, податкової звітності та оподаткування операцій з металобрухтом.

Коли дивіденди виплачуються нерезиденту в іноземній валюті, на практиці виникає одразу кілька податкових і облікових запитань. У матеріалі розглянуто, який саме курс слід брати для цілей податку на доходи нерезидента, як співвідносяться офіційний курс НБУ та курс обслуговуючого банку, а також як відобразити виплату у додатках АВ і ПН до декларації з податку на прибуток.

Окремо порушено питання впливу курсових різниць від купівлі валюти на податковий облік, межі компетенції податкового органу та зв’язок таких операцій із виплатою дивідендів, податком на репатріацію і авансовим внеском з податку на прибуток.

Продаж земельних ділянок без розміщених на них об’єктів нерухомості може породжувати не лише питання щодо звільнення від ПДВ, а й практичні наслідки для обліку вхідного податку. У роз’ясненні розглянуто, чи виникає обов’язок проводити річний перерахунок за статтею 199 ПКУ, коли слід нараховувати податкові зобов’язання, за яких умов складається зведена податкова накладна та реєструється в ЄРПН.

Окремо висвітлено, як діяти у разі самостійного виявлення помилок у декларації з ПДВ і чи потрібно подавати уточнюючий розрахунок. Матеріал стосується сфери оподаткування ПДВ, зокрема операцій з нерухомістю, земельними ділянками, зведеної ПН, ЄРПН та уточнення податкової звітності.