Нюанси класифікації алкогольної продукції за кодом УКТ ЗЕД 2208 90 69 мають значення не лише для виробничої документації, а й для мінімальних цін та акцизного маркування. У матеріалі розглянуто, до якої саме категорії відноситься спиртний напій, виготовлений зі спиртових дистилятів і рому, чи можна вважати його виноробною або лікеро-горілчаною продукцією, а також які правила слід враховувати за Законом № 3817, Постановою № 957 і Положенням № 1251. Окремо порушено питання застосування мінімальної оптово-відпускної ціни та вибору виду марки акцизного податку для алкогольної продукції з кодом 2208 90 69. Опис буде корисний для виробників, які працюють з підакцизними товарами, акцизом, акцизною маркою та класифікацією за УКТ ЗЕД.

Неоднозначність у застосуванні оновленого Переліку держав для цілей трансфертного ціноутворення стала предметом цієї податкової консультації. У ній розглянуто, з якої дати слід використовувати перелік держав, оновлений постановою № 1505, для визнання операцій контрольованими за правилами ТЦУ, а також для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з відповідними контрагентами. Окремо висвітлено взаємозв’язок між новою редакцією норм ПКУ, перехідними положеннями Закону № 3813 та датою набрання чинності урядовою постановою. Матеріал стосується сфер ТЦУ, податку на прибуток і міжнародного оподаткування.

Неоднозначність у застосуванні оновленого переліку держав для цілей ТЦУ виникла через одночасну зміну критеріїв у Податковому кодексі та ухвалення урядової постанови наприкінці 2024 року. У матеріалі розглянуто, який саме Перелік держав (територій) слід брати для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 ПКУ з 01.01.2025, як співвідносяться норми Закону № 3813 та постанов № 1045 і № 1505, а також яке значення мають строки затвердження змін і дата офіційного опублікування. Окремо порушено питання, чи впливає правило про зміни до 30 листопада або після цієї дати на використання переліку у 2025 році в межах трансфертного ціноутворення. У фокусі — трансфертне ціноутворення, міжнародні операції та податкове адміністрування.

Неочевидний перехідний момент у трансфертному ціноутворенні став предметом роз’яснення щодо того, з якої дати слід застосовувати оновлений перелік держав (територій), затверджений постановою № 1045 у редакції постанови № 1505. У матеріалі порушено питання, як співвідносяться нові правила підпункту 39.2.1.2 ПКУ, строки затвердження змін до переліку Кабміном та спеціальні прикінцеві положення Закону № 3813. Також розглянуто, чи впливає цей перелік не лише на контрольовані операції для цілей ТЦУ, а й на коригування фінансового результату за пунктом 140.5 ПКУ в межах податку на прибуток. Опис буде корисним для оцінки застосування переліку держав у 2025 році та розуміння логіки податкового підходу до ТЦУ і податку на прибуток.

Несподіваний акцент у правилах для резидентів Дія Сіті виникає тоді, коли за договором про надання послуг утворилася передплата, а самі послуги так і не були отримані протягом 365 календарних днів. У матеріалі розглянуто, чи формує така передплата базу для податку на прибуток за особливими умовами за ставкою 9%, якщо кошти були сплачені юридичній особі — резиденту України, яка не має статусу резидента Дія Сіті. Також порушено питання, якими нормами ПКУ регулюється оподаткування таких сум і чи виникає потреба показувати їх у Додатку Дія до декларації з податку на прибуток. Публікація буде корисною для тем #Дія.Сіті, #податок на прибуток, #передоплата, #послуги нерезидентів і #податкова декларація.

Нюанси застосування оновленого переліку держав для цілей трансфертного ціноутворення у 2025 році викликають практичні запитання через зміну критеріїв у Податковому кодексі та прийняття нової редакції урядового переліку. У матеріалі розкрито, який саме Перелік слід брати для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 ПКУ з 01.01.2025, як співвідносяться Закон № 3813 і постанова КМУ № 1505, а також чи може нова редакція впливати на звітні періоди 2024 року. Окремо порушено питання моменту набрання чинності змінами, їх використання у ТЦУ та значення дати офіційного опублікування акта. Такий розбір буде корисним для оцінки контрольованих операцій, підготовки звітності та правильного застосування переліку держав у сфері податку на прибуток і ТЦУ.