Чи виникає оподатковуваний дохід у фізичної особи – резидента України при придбанні акцій іноземного роботодавця за програмою ESPP зі знижкою від ринкової вартості? У матеріалі проаналізовано офіційну позицію ДПС щодо визнання суми такої знижки іноземним доходом, порядку оподаткування подальшого продажу акцій, ризиків подвійного оподаткування та питання документального підтвердження витрат на придбання інвестиційних активів. Розглянуто практичні проблеми застосування норм ПКУ щодо іноземних доходів, додаткового блага та інвестиційного прибутку в межах програм корпоративної мотивації працівників.

Нюанси добровільного медичного страхування в резидента Дія Сіті у цій консультації розглянуто одразу в кількох площинах оподаткування доходів фізичних осіб. Йдеться про застосування 30-відсоткової межі до страхових внесків за працівників і гіг-спеціалістів, у тому числі для осіб, яких приєднали до чинного річного договору пізніше, а також для зовнішніх сумісників. Окремо порушено питання, з якою саме базою порівнювати авансово сплачений страховий платіж, як оподатковується перевищення цієї межі, чи вважаються такі суми негрошовим доходом та як їх показувати у Додатку 4ДФ. Також висвітлено наслідки виключення особи з договору через звільнення або припинення гіг-контракту, повернення частини страхового платежу страховиком і межі компетенції податкового органу щодо коду бюджетної класифікації для сплати ПДФО та військового збору.

Продаж спеціальних майнових прав на майбутні об’єкти нерухомості в забудовника породжує одразу кілька практичних питань у сфері ПДВ і податку на прибуток. У матеріалі розглянуто, яку дату слід брати для виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за продажем майнових прав на нежитлові приміщення, якщо об’єкт уже введено в експлуатацію, але оплата ще не надійшла, а також чи поширюється касовий метод на перший продаж нежитлових приміщень після завершення будівництва.

Окремо порушено питання, якою датою відображати дохід від реалізації нерухомості після введення об’єкта в експлуатацію та як тут співвідносяться правила ПКУ і бухгалтерського обліку. Текст охоплює операції із майбутніми об’єктами нерухомості, спеціальними майновими правами, першим постачанням і податковими різницями.

Списання боргу перед постачальником після спливу строку позовної давності може вплинути одразу на податок на прибуток і ПДВ, навіть якщо придбаний товар фактично використовується у господарській діяльності. У матеріалі розглянуто, як відображати безнадійну кредиторську заборгованість у декларації з податку на прибуток, чи існують для цього окремі податкові різниці та спеціальний рядок у звітності, а також як у такій ситуації працює механізм коригування податкового кредиту з ПДВ.

Окремо порушено питання застосування пункту 198.5 ПКУ, складання «компенсуючої» податкової накладної та зв’язку такого зменшення з реєстраційною сумою в СЕА ПДВ. Консультація буде корисною для оцінки наслідків списання кредиторської заборгованості, податкового кредиту, декларації з податку на прибуток і податкової накладної.

Коли ломбардний кредит не повертається у строк, а погашення відбувається за рахунок звернення стягнення на предмет застави, виникають непрості питання щодо ПДФО, військового збору та ролі ломбарду як податкового агента. У матеріалі розглянуто, чи вважається оподатковуваним доходом основна сума кредиту, що фактично погашається через реалізацію заставленого майна, як оцінюється дохід фізособи від продажу такого майна та що відбувається у разі набуття ломбардом права власності на предмет застави.

Окремо порушено застосування норм про доходи, які не включаються до загального оподатковуваного доходу, а також межі використання винятків із ПКУ. Публікація стосується оподаткування доходів фізичних осіб у сфері ломбардної діяльності, застави, кредиту, ПДФО, військового збору та податкового агентування.

Нюанси роботи ломбарду із заставним майном напряму впливають на оподаткування доходів фізичних осіб, коли позичальник не повертає ломбардний кредит у строк. У центрі розгляду — чи стає оподатковуваним доходом сума неповернутого кредиту, коли борг погашається за рахунок звернення стягнення на предмет застави, а також як у такій ситуації застосовуються ПДФО і військовий збір.

Окремо порушено питання, чи слід розглядати як дохід кошти, отримані фізособою внаслідок реалізації заставленого майна, і чи виникає додаткове благо при набутті ломбардом права власності на предмет застави. Матеріал охоплює сферу оподаткування доходів фізичних осіб, військового збору, виконання функцій податкового агента та застосування норм ПКУ щодо ломбардного кредиту і заставного майна.