Логістика імпортної поставки без заїзду на склад продавця в Україні часто викликає запитання щодо належного документального оформлення для податкового обліку. У матеріалі розглянуто, чи може міжнародна автомобільна накладна CMR разом із договором, інвойсом, митною декларацією, видатковою накладною та платіжними документами підтверджувати господарські операції з придбання товару у нерезидента та його подальшої реалізації резиденту. Окремо порушено тему, чи потрібна внутрішня ТТН, якщо перевезення відбувається в межах єдиного міжнародного маршруту без перевантаження та проміжного складування. Також увагу зосереджено на застосуванні п. 44.1 ПКУ, ролі первинних документів, митного оформлення, CMR, імпорту та перевезення товарів.

У центрі уваги — ПДВ-наслідки постачання електромобілів, які були передані покупцям у період дії пільги, а оплата, укладення договорів купівлі-продажу та оформлення права власності відбулися пізніше. Розглядається, що саме вважається «першою подією» для цілей ПДВ, чи впливає державне оформлення права власності на момент виникнення податкових зобов’язань та коли складається податкова накладна. Окремо порушено питання застосування пільги до операцій з електромобілями, складання ПН з позначкою «Без ПДВ» і наслідків другої події у разі отримання оплати після завершення пільгового режиму. Також порушено межі оцінки правомірності реєстрації ПН в ЄРПН у межах податкового контролю.

Коли потрібно перевірити критерії економічної пов’язаності з нерезидентом, особливої ваги набуває питання, які саме суми слід включати до вартісних показників для цілей податкового аналізу. У матеріалі розглянуто, як застосовується критерій пов’язаності осіб за Податковим кодексом при придбанні товарів, робіт і послуг у нерезидента, а також чи впливає ПДВ на розрахунок показників «75 і більше відсотків» та «50 і більше відсотків». Окремо порушено два практичні аспекти: чи береться до уваги імпортний ПДВ і чи включаються суми ПДВ, нараховані або сплачені резидентам України — платникам ПДВ. Консультація стосується сфери податку на прибуток, трансфертного ціноутворення, операцій з нерезидентами та визначення пов’язаних осіб.

Щодо оподаткування в Україні доходів, отриманих фізичною особою – резидентом України від підприємницької діяльності за кордоном без реєстрації ФОП в Україні. Розглянуто питання включення такого доходу до річного оподатковуваного доходу, визначення дати перерахунку валютного доходу в гривню, врахування сум іноземного непрямого податку (VAT) та документального підтвердження отриманого доходу.

Коли підприємство замовляє у нерезидента аудиторські послуги щодо продукції власного виробництва з подальшою сертифікацією, одразу постають два практичні питання у сфері ПДВ. У матеріалі розглянуто, чи є така операція об’єктом оподаткування, як визначається місце постачання аудиторських послуг, а також чи повинен отримувач самостійно скласти і зареєструвати податкову накладну в ЄРПН. Окремо висвітлено, за яких умов сума ПДВ за такими послугами формує податковий кредит і коли виникає необхідність застосовувати пропорційний розподіл за пунктом 199.1 ПКУ. Пояснення стосується оподаткування послуг нерезидента, правил самонарахування ПДВ та наслідків використання таких послуг в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.

У центрі уваги — експорт товарів і питання, чи впливає зазначення в інвойсі вартості перевезення, яку компенсує нерезидент, на базу оподаткування ПДВ. Розглянуто, які норми ПКУ та МКУ застосовуються до операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що є об’єктом оподаткування та за якою ставкою оподатковується такий експорт.

Окремо висвітлено, на який саме документ слід орієнтуватися для визначення бази оподаткування ПДВ при експорті — митну декларацію чи інвойс. Матеріал буде корисним для розуміння правил ПДВ, бази оподаткування, експорту та документального оформлення зовнішньоекономічних операцій.