Заплутана ситуація виникає тоді, коли від’ємне значення ПДВ, сформоване в попередніх періодах і перенесене до наступних декларацій, згодом зачіпають розрахунки коригування на зменшення. У матеріалі розглянуто, як у такому разі працюють рядок 21 декларації з ПДВ, таблиця 1 додатка Д2, а також відображення коригування податкового кредиту.
Окремо порушено питання, чи потрібно виключати з Д2 відомості про постачальників або податкові накладні, як визначати період урахування наслідків РК та чи достатньо самих розбіжностей між Д2 і ЄРПН для висновку про завищення від’ємного значення. Також висвітлено межі камеральної перевірки у сфері ПДВ та роль даних ЄРПН у контролі таких показників.