У спадкових справах вирішальне значення може мати не лише черга спадкування за ЦКУ, а й те, як саме податкове законодавство визначає ступінь споріднення. Матеріал розкриває, чи дає право представлення підстави для застосування нульової ставки ПДФО до майна та грошового вкладу, отриманих племінницею після смерті спадкодавця, а також як у такій ситуації працюють правила щодо військового збору. Окремо висвітлено, кого ПКУ відносить до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення для цілей оподаткування спадщини, коли виникає потреба в оціночній вартості об’єктів спадщини та за яких умов дохід відображається у декларації про майновий стан і доходи. Публікація допоможе зорієнтуватися в оподаткуванні спадщини, ПДФО та військового збору у випадку спадкування за правом представлення.

Несподіваний практичний нюанс виникає тоді, коли роботодавець за рішенням суду виплачує працівникові середній заробіток за час вимушеного прогулу: у якому розмірі утримувати військовий збір із такої суми та чи впливає на ставку період, за який дохід нараховано. У консультації розглянуто, як для цілей оподаткування кваліфікується середня заробітна плата за вимушений прогул, які норми ПКУ визначають об’єкт оподаткування, а також як застосовуються правила для податкового агента. Матеріал охоплює сферу ПДФО та військового збору, акцентує на доходах фізичних осіб і виплатах працівникам, пов’язаних із трудовими відносинами. Особливу увагу приділено тому, чи має значення дата нарахування і виплати такого доходу порівняно з періодом, за який він присуджений судом, для цілей оподаткування військовим збором.

Коли громадянин України тривалий час проживає й працює за кордоном, питання податкового резидентства безпосередньо впливає на оподаткування спадщини та подальший продаж успадкованої нерухомості. У матеріалі розглянуто, як для цілей ПДФО і військового збору визначається статус резидента або нерезидента, які наслідки це має для отримання у спадщину житлового будинку та земельних ділянок від родича першого ступеня споріднення, а також як оподатковується перший і другий продаж таких об’єктів. Окрему увагу приділено правилам ст. 174 і ст. 172 ПКУ, умовам застосування нульової ставки, ставкам 5 % і 18 %, а також звільненню або нарахуванню військового збору. Додатково порушено роль нотаріуса у встановленні особи та витребуванні документів під час оформлення спадкових прав і відчуження майна.

Придбання Microsoft Office 365 у нерезидента порушує одразу кілька податкових питань у сферах податку на доходи нерезидентів, ПДВ, трансфертного ціноутворення та податку на прибуток. У консультації розглянуто, коли платіж за право користування програмним продуктом може не вважатися роялті, чи потрібно отримувати довідку про податкове резидентство для застосування міжнародного договору, який орган таку довідку видає та чи потрібні додаткові підтвердження про сплату нерезидентом корпоративного податку. Окремо порушено порядок ПДВ-оподаткування операції з постачання права на використання програмного забезпечення, питання зазначення коду послуги за ДКПП у податковій накладній, а також критерії контрольованої операції і можливість 30-відсоткового коригування фінрезультату. Матеріал буде корисним для оцінки наслідків придбання ліцензійного програмного забезпечення у нерезидента, зокрема Microsoft Office 365, за зовнішньоекономічним договором.

Втрата статусу фінансової установи посеред звітного кварталу породжує практичне питання, як саме визначати ставку податку на прибуток у перехідний момент. У матеріалі розглянуто, коли застосовується ставка 25 відсотків для фінансової установи, з якої дати можливий перехід на базову ставку 18 відсотків та як на це впливає відкликання ліцензії регулятором. Також висвітлено, як для цих цілей пов’язуються норми Закону № 1953 про фінансові послуги та положення ПКУ щодо податку на прибуток, податкового (звітного) періоду і декларування наростаючим підсумком. Окрему увагу приділено межі між статусом фінансової установи та звичайної юридичної особи на загальній системі оподаткування.

Коли виплати здійснюються нерезиденту, ключовим стає питання, чи дозволяє наданий ним документ скористатися перевагами міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. У центрі розгляду — довідка про статус податкового резидента Республіки Молдова з QR-кодом, а також сумнів щодо того, чи достатньо такої форми для підтвердження резидентства і чи потрібно вимагати інший документ. Матеріал охоплює правила застосування міжнародних договорів, вимоги до довідки для цілей податку на доходи нерезидентів і податку на прибуток, а також значення легалізації, форми документа та його подання податковому агенту. Окремо порушено зв’язок між підтвердженням статусу нерезидента, правом на знижену ставку або звільнення від оподаткування та вимогами ПКУ до таких документів.