Коли об’єкт нерухомості передано підприємству не у власність, а на праві господарського відання, виникає практичне питання, хто саме має виконувати обов’язок зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У матеріалі розглянуто, як для цілей податку на нерухомість співвідносяться право власності та право господарського відання, яке значення мають дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та чому статус власника є визначальним. Окремо порушено суміжну площину земельних відносин: які наслідки має використання нерухомості на праві господарського відання для оформлення права користування земельною ділянкою та на що звертає увагу податковий орган. Публікація буде корисною для тих, хто аналізує податок на нерухомість, нерухомість і право господарського відання у діяльності підприємств.

Нюанси виправлення ПДВ-звітності після оновлення форми додатка Д2 виходять на перший план, коли потрібно уточнити від’ємне значення, сформоване, зокрема, через розрахунки коригування на зменшення. У матеріалі розглянуто, як відображати розшифрування рядка 19 у таблиці 1 Д2, який ідентифікаційний код зазначати в разі зменшення податкових зобов’язань, а також як діяти при поданні уточнюючого розрахунку. Окремо порушено питання, чи слід вносити лише змінені рядки, чи потрібно повторювати незмінні показники, і як деталізувати залишок від’ємного значення попередніх періодів у розрізі контрагентів та періодів його виникнення. Публікація стосується сфери ПДВ, податкової звітності, уточнюючого розрахунку, від’ємного значення та додатка Д2.

Розподіл прибутку між учасниками наприкінці року породжує практичне питання: яку ставку військового збору слід брати для дивідендів — ту, що діяла на дату рішення загальних зборів, чи ту, що чинна на дату фактичної виплати. У матеріалі розглянуто, як для цілей оподаткування дивідендів визначається момент нарахування доходу, яке значення має дата протоколу про розподіл прибутку та чи впливає період, за який нараховані дивіденди, на ставку ВЗ. Окремо висвітлено роль податкового агента при нарахуванні, утриманні та сплаті ПДФО і військового збору. Публікація стосується сфери оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема дивідендів, військового збору, ПДФО, податкового агента та пасивних доходів.

Коли громадянин України тривалий час проживає й працює за кордоном, питання податкового резидентства безпосередньо впливає на оподаткування спадщини та подальший продаж успадкованої нерухомості. У матеріалі розглянуто, як для цілей ПДФО і військового збору визначається статус резидента або нерезидента, які наслідки це має для отримання у спадщину житлового будинку та земельних ділянок від родича першого ступеня споріднення, а також як оподатковується перший і другий продаж таких об’єктів. Окрему увагу приділено правилам ст. 174 і ст. 172 ПКУ, умовам застосування нульової ставки, ставкам 5 % і 18 %, а також звільненню або нарахуванню військового збору. Додатково порушено роль нотаріуса у встановленні особи та витребуванні документів під час оформлення спадкових прав і відчуження майна.

Придбання Microsoft Office 365 у нерезидента порушує одразу кілька податкових питань у сферах податку на доходи нерезидентів, ПДВ, трансфертного ціноутворення та податку на прибуток. У консультації розглянуто, коли платіж за право користування програмним продуктом може не вважатися роялті, чи потрібно отримувати довідку про податкове резидентство для застосування міжнародного договору, який орган таку довідку видає та чи потрібні додаткові підтвердження про сплату нерезидентом корпоративного податку. Окремо порушено порядок ПДВ-оподаткування операції з постачання права на використання програмного забезпечення, питання зазначення коду послуги за ДКПП у податковій накладній, а також критерії контрольованої операції і можливість 30-відсоткового коригування фінрезультату. Матеріал буде корисним для оцінки наслідків придбання ліцензійного програмного забезпечення у нерезидента, зокрема Microsoft Office 365, за зовнішньоекономічним договором.

Втрата статусу фінансової установи посеред звітного кварталу породжує практичне питання, як саме визначати ставку податку на прибуток у перехідний момент. У матеріалі розглянуто, коли застосовується ставка 25 відсотків для фінансової установи, з якої дати можливий перехід на базову ставку 18 відсотків та як на це впливає відкликання ліцензії регулятором. Також висвітлено, як для цих цілей пов’язуються норми Закону № 1953 про фінансові послуги та положення ПКУ щодо податку на прибуток, податкового (звітного) періоду і декларування наростаючим підсумком. Окрему увагу приділено межі між статусом фінансової установи та звичайної юридичної особи на загальній системі оподаткування.