Організація безкоштовного перевезення працівників із віддалених населених пунктів до місця роботи та назад передбачає укладення договорів зі стороннім перевізником, затвердження маршрутів і графіків та фінансування витрат роботодавцем. У консультації розглянуто, як за таких умов кваліфікувати вартість транспортних послуг для цілей ПДФО та військового збору, зокрема з огляду на відсутність персоніфікованого обліку працівників, які користуються перевезенням, і включення витрат до собівартості реалізованої продукції. Окремо висвітлено питання бази нарахування ЄСВ, застосування правил щодо додаткового блага та значення положень колективного договору. Матеріал стосується оподаткування доходів фізичних осіб, виплат найманим працівникам, трудових відносин і соціального страхування.