Нерезидент веде діяльність в Україні через постійне представництво, яке надає консалтингові та консультаційні послуги резидентам, отримує оплату на рахунки в українських банках і водночас не зареєстроване платником ПДВ. У центрі розгляду — чи застосовуються до таких операцій правила статей 180 і 208 ПКУ про ПДВ при отриманні послуг від нерезидента, зокрема через його постійне представництво, а також хто саме має нарахувати податкові зобов’язання і оформити податкову накладну.
Окремо порушено питання, чому для податку на прибуток постійне представництво фактично прирівнюється до самостійного платника, а у сфері ПДВ діє інший механізм відповідальності. Матеріал буде корисний для аналізу ПДВ, нерезидентів, постійного представництва, податку на прибуток і місця постачання консультаційних послуг.