Продаж електричної енергії активному споживачу за договорами з власниками генеруючих установок порушує комплекс питань у сфері оподаткування ПДВ. Йдеться про сонячні електростанції та когенераційні установки, що належать третім особам і приєднані до мереж об’єкта споживача, а також про ситуацію, коли продавець не має ліцензії на постачання електроенергії. У матеріалі розглянуто співвідношення спеціального касового методу, загального правила першої події та норм законодавства про ринок електричної енергії під час визначення дати податкових зобов’язань і податкового кредиту. Окремо увагу приділено тому, як для цілей ПДВ кваліфікується продаж електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел, і яке значення має відсутність постачання електроенергії споживачу в розумінні профільного закону.