Працівників планують доставляти до місця роботи та у зворотному напрямку, щоб забезпечити безперебійний виробничий процес і дотримання трудового розпорядку, причому такі витрати передбачені колективним договором та мають увійти до собівартості послуг. У матеріалі розглянуто, як для цілей оподаткування доходів фізичних осіб кваліфікується така доставка за різних способів її організації. Окрему увагу приділено перевезенню роботодавцем, компенсації працівникові витрат і залученню іншого перевізника, а також правилам щодо додаткового блага, ПДФО, військового збору та обов’язків податкового агента.