Коли постачаються насіннєві товари з окремими кодами УКТ ЗЕД на митній території України, виникає практичне питання: чи обов’язково в податковій накладній застосовувати кілограми, якщо для таких товарів не діє режим експортного забезпечення. У консультації розглянуто, як співвідносяться правила заповнення податкової накладної, норми щодо режиму експортного забезпечення та дані первинних документів. Окремо порушено питання, яку одиницю виміру зазначати у видатковій накладній, рахунку-фактурі та договорі, а також чи допустимі різні одиниці виміру в податковій накладній і первинних документах. Матеріал стосується сфери ПДВ, податкових накладних, первинних документів, УКТ ЗЕД і операцій з постачання насіння.

Ситуація зі скретч-картами на пальне виходить за межі звичайного придбання товарів, коли частина оплаченого ресурсу так і не була поставлена, а заборгованість постачальника після судового рішення стає безнадійною та списується в обліку. У консультації розглянуто, чи виникають у такому разі наслідки з ПДВ, чи потрібно застосовувати механізм пункту 198.5 ПКУ повторно, а також чи є підстави для складання розрахунку коригування та відображення відповідних дій у податковій звітності. Окремо порушено питання впливу первинних документів, умов договорів і змісту податкової накладної на оцінку операції. Матеріал стосується сфери ПДВ, податкового кредиту, податкових зобов’язань і списання дебіторської заборгованості за непоставленими товарами.

Ситуація з врегулюванням небалансів електричної енергії акцентує увагу на тому, як редакція норм ПКУ на конкретну дату впливає на правила оформлення податкових накладних. У консультації розглянуто питання ПДВ, застосування касового методу, безперервного або ритмічного постачання та особливостей складання зведеної податкової накладної у 2019 році. Окремо проаналізовано, чи дозволялося включати до такої ПН не лише суму фактично отриманих коштів, а й інші види компенсації, зокрема залік зустрічних однорідних вимог, а також у яких випадках слід було оформлювати податкову накладну за загальним порядком.

Коли продаж здійснюється на умовах післяплати, найбільше запитань виникає щодо того, як саме заповнити обов’язкові реквізити фіскального чека та що вважати засобом оплати. У консультації розглянуто, чи слід у чеку при формі оплати «Безготівкова» зазначати платіжний інструмент або контрагента, чи можна замість цього вказувати спосіб оплати на кшталт післяплати або накладеного платежу. Матеріал зосереджений на правилах, установлених для РРО та ПРРО, із посиланням на Положення № 13 та вимоги до розрахункових документів. Окремо акцентовано увагу на відмежуванні понять форми оплати, засобу оплати та способу оплати у сфері здійснення розрахунків.

У центрі роз’яснення — застосування РРО та оформлення фіскальних чеків під час операцій з видачі готівки держателям електронних платіжних засобів. Розглянуто, чи потрібно поряд із чеком за операцією видачі готівки формувати ще й окремий чек на товар чи послугу, як саме відображати у фіскальному документі суму комісійної винагороди та чи передається цей реквізит до ДПС. Окремо порушено питання коректності реквізитів у формах ФКЧ-1 і ФКЧ-4, а також ризиків, пов’язаних із перевіркою чека через QR-код на сайті податкового органу. Матеріал стосується сфери РРО, розрахункових операцій, фіскальних чеків, комісії та адміністрування податкової інформації.

Коли імпортований товар встигли ввезти на митну територію України в межах 180 календарних днів після передоплати, але помістили на митний склад за МД типу ІМ-74, постає питання про дотримання валютного законодавства та завершення валютного нагляду банком. У консультації розглянуто, чи достатньо такого митного оформлення для цілей валютного контролю, які саме документи мають значення для оцінки строків розрахунків за імпортом та за яких умов може наставати відповідальність. Окремо висвітлено, як органи ДПС взаємодіють з обслуговуючим банком після документальної перевірки щодо наявності або відсутності порушень. Матеріал стосується сфери валютного регулювання, ЗЕД, імпорту товарів, митного режиму митного складу та застосування пені за порушення граничних строків розрахунків.