Виплата дивідендів від української компанії на користь компанії-нерезидента потребує оцінки не лише ставки податку, а й статусу взаємопов’язаних структур. У матеріалі розглянуто, як холдингова модель, самостійність органів дочірньої компанії, відсутність відокремлених підрозділів і характер пасивних доходів співвідносяться з ознаками постійного представництва нерезидента. Окрему увагу приділено роялті, ліцензійним договорам, дивідендам та виплатам із джерелом походження з України. Також окреслено застосування положень про податок на доходи нерезидентів і міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування у сфері міжнародного оподаткування.