Рішення єдиного учасника польської дочірньої компанії передбачало спрямування належних дивідендів на збільшення статутного капіталу, зарахування частини суми в рахунок боргу за внеском, зміну кількості часток і виплату залишку. Реєстрацію змін до капіталу відхилили, а оскарження тривало, хоча платник відобразив операції в обліку. У контексті податку на прибуток і трансфертного ціноутворення розглядаються межі поняття господарської операції та критерії, за якими операції з пов’язаною компанією-нерезидентом можуть підпадати під контроль. Також порушено, як обґрунтовувати принцип «витягнутої руки», якими методами користуватися та як співвідносяться розподіл дивідендів і їх реінвестиція.