У зверненні порушено питання щодо сплати ПДФО із заробітної плати всіх працівників, які працюють дистанційно, а також щодо впливу оренди корпоративних просторів в інших територіальних громадах. Зокрема, з’ясовувалося, чи змінюють місце сплати податку епізодичне використання таких приміщень, відсутність стаціонарних робочих місць, незакріплення працівників за конкретними громадами та нестворення філій, представництв або інших відокремлених підрозділів.

ДПС дійшла висновку, що за наведених обставин юридична особа перераховує ПДФО із зарплати працівників до відповідного місцевого бюджету за своїм місцезнаходженням, тобто за основним місцем обліку в м. Харкові, на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Обґрунтовуючи позицію, податківці послалися на частину першу статті 60² Кодексу законів про працю України, за якою дистанційна робота є формою організації праці, що виконується працівником поза робочими приміщеннями або територією роботодавця у вибраному ним місці. На думку ДПС, така форма організації праці не визначає нового робочого місця, тому воно залишається за адресою юридичної особи.

Порядок перерахування ПДФО визначається статтею 168 Податкового кодексу України з урахуванням правил статті 64 Бюджетного кодексу України. Спеціальні правила для відокремлених підрозділів застосовуються з огляду на їх місцезнаходження та повноваження щодо нарахування, утримання і сплати податку. Оскільки в описаних приміщеннях не створюються такі підрозділи, окремий штат, керівники, бухгалтерські чи кадрові служби, а функції роботодавця і податкового агента централізовано виконує товариство, підстав для зміни місця сплати ПДФО ДПС не вбачає.