Розміщення відходів на території підприємства не завжди означає автоматичне виникнення податкового обов’язку, і саме цю межу розглянуто у консультації. У центрі уваги — екологічний податок, тимчасове зберігання відходів, відмежування його від остаточного розміщення у спеціально відведених місцях чи на об’єктах, а також значення договорів із спеціалізованими підприємствами. Окремо порушено питання, які умови мають бути дотримані щодо облаштування місць для відходів, їх обліку за класами небезпечності та своєчасної передачі на утилізацію або захоронення. Матеріал буде корисний тим, хто працює з побутовими та медичними відходами, акумуляторами та шинами й хоче зрозуміти податкові наслідки такого зберігання у сфері екологічного податку.