Організація регулярного підвезення працівників із віддалених населених пунктів порушує низку питань у сфері оподаткування доходів фізичних осіб. Йдеться про ситуацію, коли роботодавець за колективним договором, наказом, затвердженими маршрутами й графіками замовляє послуги у стороннього перевізника, який не веде облік пасажирів. У матеріалі розглянуто, як кваліфікувати вартість такого перевезення, чи може вона вважатися іншим доходом або додатковим благом, а також які правила діють для ПДФО, військового збору та податкового агента. Окрему увагу приділено оформленню організації перевезень і застосуванню норм Податкового кодексу України.