ІПК ДПС України № 4937/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК від 19.08.2026

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство уклало зовнішньоекономічний контракт з компанією – нерезидентом. Покупцем товару виступає естонська компанія, яка здійснює оплату за товар. Проте, згідно з логістичними та транспортними умовами контракту, фактичне постачання (відвантаження / транспортування) товару з території України здійснюється безпосередньо до інших країн-членів Європейського Союзу, залежно від письмових вказівок покупця та погоджених умов поставки відповідно до міжнародних правил Інкотермс. При оформленні митних декларацій та первинних документів виникає ситуація, коли замовником і платником є резидент Естонії, а пунктом призначення вантажу (країною фактичного постачання) є інша іноземна держава.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо особливостей заповнення графи «Отримувач (покупець)» податкової накладної у випадку, описаному у зверненні?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами Податкового кодексу, Митного кодексу України (далі – Митний кодекс) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу і частина друга статті 1 Митного кодексу).

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Митного кодексу митна декларація – це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митний режим, у який вона бажає помістити товари, та до якої внесено відомості залежно від митних формальностей, встановлених Митним кодексом для митних режимів.

Згідно з Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 № 1372/21684, зі змінами (далі – Порядок № 651), відомості про одержувача товару зазначаються у графі 8 «Вантажоодержувач» митної декларації, якщо інше не передбачено описом цієї графи.

Якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент – сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), не є одержувачем, у графі зазначаються відомості про одержувача і вчиняється запис: «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про нерезидента – сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту) (глава 1 розділу II Порядку № 651).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Податкового кодексу. Відповідно до підпункту «г» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу визначено, що товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу.

Згідно з підпунктом «б» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 Кодексу і регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Пунктом 12 Порядку № 1307 визначено, що у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) (далі – П. І. Б.)) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «X». В окремому рядку зазначаються дата та номер відповідної митної декларації.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України митна декларація є документом, який фіксує господарську операцію, та на підставі якого, зокрема базується облік зовнішньоекономічних операцій.

Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Податкового кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

При складанні податкової накладної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України слід застосовувати інформацію, у тому числі щодо відомостей про нерезидента (отримувача) товарів, наведену у графі 8 митної декларації, оформленій за такою операцією, з урахуванням (за наявності) зазначених у такій графі митної декларації додаткових відомостей про фактичного покупця (одержувача) товару.

Тобто, у разі складання податкової накладної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента, який є безпосереднім отримувачем таких товарів, та через кому – країна, в якій він зареєстрований.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу).