Податковий орган розмежував правила для первинних документів і для документації з трансфертного ціноутворення. Щодо первинних документів зазначено, що за загальним правилом платник має письмово повідомити контролюючий орган у п’ятиденний строк з дня втрати, пошкодження або знищення документів і додати належно оформлені підтвердні документи про настання відповідної події. Після цього втрачені документи потрібно відновити протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. Якщо через втрату документів перевірку провести неможливо, строки її проведення переносяться до дати відновлення і надання документів, але не більш як на 120 днів. Якщо документи не відновлено або їх повторно втрачено після використання права на відновлення, вони вважаються відсутніми на момент складання звітності чи виконання інших обов’язків.

Окремо роз’яснено воєнну спеціальну норму для платників, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях. Якщо адреса платника включена до затвердженого Переліку таких територій, він може керуватися підпунктом 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. За наявності поданого повідомлення з належними доказами втрати або неможливості надання первинних документів показники податкової звітності за зазначені у повідомленні періоди не можуть ставитися під сумнів лише через відсутність первинки. Таке повідомлення є підставою для збереження витрат, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту та від’ємного значення ПДВ без наявності відповідних первинних документів. Водночас обов’язок доведення відсутності підстав для застосування цієї норми покладено на контролюючий орган, а у разі відмови він має видати вмотивоване рішення протягом місяця.

Щодо документації з трансфертного ціноутворення податківці прямо вказали, що вона не є первинним документом. Через це на неї не поширюються ані правила пункту 44.5 статті 44 ПКУ, ані спеціальні положення підпункту 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Кодекс не встановлює спеціального строку для відновлення втраченої документації з трансфертного ціноутворення, а також не передбачає обов’язку подавати проміжну інформацію про хід відновлення чи використовувати спеціальну форму листування з цього питання.

При цьому для документації з трансфертного ціноутворення діє окремий порядок: на запит податкового органу її потрібно подати протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту. Неподання такої документації тягне штраф за пунктом 120.3 ПКУ. Разом із тим орган звернув увагу на воєнну норму підпункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ: якщо платник не має можливості своєчасно виконати податковий обов’язок щодо подання звітності або документів, зокрема передбачених статтею 39 ПКУ, він може бути звільнений від відповідальності за умови підтвердження такої неможливості у порядку, встановленому наказом Мінфіну № 225, і подальшого виконання обов’язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану. Отже, сам факт втрати документації з трансфертного ціноутворення не підпадає під правила про первинні документи, а питання звільнення від штрафу вирішується через окремий механізм підтвердження неможливості виконання податкового обов’язку.