ІПК ДПС України № 4041/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК від 14.07.2026

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо втрати первинних документів та документації з трансфертного ціноутворення внаслідок бойових дій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомляє, що втратило первинні документи та документацію з трансфертного ціноутворення внаслідок бойових дій.

У зв’язку із зазначеним, Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Який порядок дій платника податків у разі втрати первинних документів та документації з трансфертного ціноутворення внаслідок бойових дій та пожежі, спричиненої влучанням БПЛА?

2. Які саме документи повинні бути подані до контролюючого органу для підтвердження факту втрати документів?

3. Чи поширюються положення п. 44.5 ст. 44 Кодексу та п.п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу на документацію з трансфертного ціноутворення та документи, що підтверджують контрольовані операції?

4. Який строк встановлено для відновлення:

- первинних документів;

- документації з трансфертного ціноутворення;

- інших документів, пов’язаних з виконанням вимог податкового законодавства?

5. Чи допускається часткове відновлення документів у разі об’єктивної неможливості отримання окремих документів від контрагентів, банків або інших осіб?

6. Які правові наслідки можуть наставати для платника податків у разі неможливості повного відновлення:

- первинних документів;

- документації з трансфертного ціноутворення;

- документів щодо контрольованих операцій, за наявності підтвердження факту їх знищення внаслідок бойових дій?

7. Чи матиме право контролюючий орган:

- ставити під сумнів дані податкової звітності;

- не визнавати витрати;

- коригувати податковий кредит;

- застосовувати штрафні санкції за неподання документації з трансфертного ціноутворення, якщо платником податків своєчасно подано повідомлення про втрату документів та вжито всіх можливих заходів щодо їх відновлення?

8. Який порядок взаємодії платника податків із контролюючим органом у процесі відновлення документів:

- чи необхідно надавати проміжну інформацію;

- чи потрібно повідомляти про етапи відновлення;

- чи передбачена спеціальна форма листування або повідомлень?

9. Чи переноситься проведення документальних перевірок та перевірок з питань трансфертного ціноутворення на період відновлення документів відповідно до положень Кодексу?

Щодо питань 1 - 9

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексу та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996 первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні документи повинні мати визначені Законом № 996 обов’язкові реквізити.

Статтею 4 Закону № 996 визначено, що одними із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є, зокрема:

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Тож, для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов’язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 36 Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені у Кодексі, законах із питань митної справи. Крім того, податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, встановлено у статті 44 Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону № 996).

З питань, пов’язаних з порядком списання підприємствами знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України, Міністерством фінансів України надано роз’яснення, яке розміщено на сайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/629143.html.

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 Кодексу, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених ст. 200 Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Абзацом першим п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування положень п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (абзац дев’ятий п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

У разі відмови у застосуванні положень п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови (абзац десятий п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Дані та показники податкової звітності платника податків / податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів / корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами / корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (абзац четвертий п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац тринадцятий п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Так, наведений перелік затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 11.03.2025 № 380/43786 (далі – Перелік).

У разі якщо адреса Товариства включена до Переліку, то при відновленні втрачених документів платник податків керується положеннями підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Після подання платником податку до контролюючого органу повідомлення з належним чином долученими доказами щодо підтвердження втрати або неможливості надання первинних документів показники податкової звітності такого платника за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву.

Слід зазначити, що мораторій на проведення документальних перевірок до платника податків може застосовуватися лише у разі коли такий платник подав до контролюючого органу повідомлення про неможливість пред’явлення первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена у правилах ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку за відповідний податковий (звітний) період.

У разі якщо адреса Товариства не включена до Переліку, то відновлення втрачених документів платник податків здійснює відповідно до положень ст. 44 Кодексу.

Слід зазначити, що Кодексом не передбачено спеціального строку для відновлення втраченої документації з трансфертного ціноутворення та не встановлено обов’язку платника податків подавати проміжну інформацію щодо відновлення первинних документів та документації з трансфертного ціноутворення або спеціальної форми листування з цього приводу.

Документація з трансфертного ціноутворення не є первинним документом, а отже дія спеціальних правил, встановлених п. 44.5 ст. 44 Кодексу та п.п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, на неї не поширюється.

Згідно з п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 Кодексу на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.

Водночас неподання платником податків на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику такої документації, відповідно до п. 120.3 ст. 120 Кодексу, тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірах, передбачених цим пунктом.

Варто зауважити, що п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено право платника податків на звільнення від визначеної Кодексом відповідальності у разі відсутності можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтям 39 і 39², за умови обов’язкового виконання такого обов’язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Разом з тим застосування п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не є автоматичним. Неможливість виконання свого податкового обов’язку має бути підтверджена платником податків у порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі – Наказ № 225).

Тож неподання документації з трансфертного ціноутворення на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності згідно з п. 120.3 ст. 120 Кодексу, якщо таким платником податків не підтверджено неможливість своєчасного виконання свого податкового обов’язку у порядку, визначеному п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу та Наказом № 225.

Додатково інформуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує аналізу документів та матеріалів, які дають змогу ідентифікувати предмет звернення більш детально.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).