Продаж електронного примірника програмного забезпечення без фізичного носія, з можливістю його встановлення та технічної підтримки, став підставою для розгляду одразу кількох практичних питань щодо РРО/ПРРО. У центрі уваги — чи можна вважати таку операцію послугою, як для цілей Закону №265 співвідносяться електронні послуги та розрахунки через LiqPay, iPay і на IBAN, а також за яких умов виникає або не виникає обов’язок видавати фіскальні чеки.

Окремо розглянуто значення способу оплати для застосування винятку з правила про фіскалізацію та наведено підхід до кваліфікації електронних послуг за ПКУ. Матеріал стосується сфери застосування РРО/ПРРО, електронних послуг і податкового регулювання розрахунків у сфері послуг.

Поєднання оплати медичних послуг готівкою, карткою через POS-термінал і подальшим безготівковим перерахуванням від страховика створює одразу кілька практичних запитань для ПДВ та застосування РРО/ПРРО. У матеріалі розглянуто, що саме слід показувати у фіскальному чеку при частковій оплаті пацієнтом і частковій компенсації за договором добровільного медичного страхування, яку форму оплати зазначати для безготівкової частини та як співвіднести суму чека з реальною оплатою.

Окремо висвітлено правила складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій, межі її застосування до сум, отриманих від пацієнтів, і питання окремої податкової накладної на страхову компанію. Також порушено порядок відображення кількості медичних послуг у податковій накладній при частковій оплаті, з урахуванням вимог щодо медичних послуг, ПДВ, РРО/ПРРО, фіскального чека, податкової накладної та страхової виплати.

У центрі уваги — розрахунки за товари, коли кошти надходять на поточний рахунок у форматі IBAN, але платіж ініціюється через небанківського надавача платіжних послуг. Розглянуто, чи вважаються такі надходження розрахунковими операціями для цілей Закону № 265, коли виникає обов’язок застосовувати РРО/ПРРО та чи впливає на це спосіб оплати: переказ з рахунку платника чи використання платіжної картки. Окремо висвітлено, чи можна застосувати виняток для банківських операцій за п. 2 ст. 9 Закону № 265 та яке значення має статус установи, через яку проходить платіж. Матеріал стосується сфери РРО/ПРРО, безготівкових розрахунків, IBAN, платіжних карток і податкового регулювання продажу товарів.

Онлайн-надання послуг і розрахунки через банківські сервіси нерідко викликають сумніви щодо меж спрощеної системи та застосування РРО/ПРРО. У матеріалі розглянуто, чи сумісна для ФОП 2 групи єдиного податку співпраця з банком за моделлю «Оплата частинами», коли кошти надходять на рахунок частинами, а клієнти сплачують через Приват24, Ощад24/7, Монобанк, LiqPay, Portmone, WayForPay та подібні сервіси. Окремо висвітлено, які форми розрахунків допускає спрощена система, як визначається дохід єдинника та за яких умов у сфері послуг можна не застосовувати ПРРО. Також порушено питання, коли право на незастосування РРО/ПРРО втрачається та чому для оцінки договору з банком важлива компетенція НБУ.

Консультація присвячена визначенню дати отримання доходу юридичною особою — платником єдиного податку третьої групи під час надання доступу до онлайн-платформи за моделлю платної підписки. Розглядаються особливості обліку надходжень, отриманих через платіжних провайдерів та еквайрів, а також порядок віднесення таких доходів до відповідного податкового періоду.

Окрему увагу приділено визначенню доходу при використанні платіжних сервісів та електронних платіжних засобів, врахуванню комісії банку й особливостям застосування грошової форми розрахунків платниками єдиного податку.

Консультація присвячена застосуванню ПРРО при наданні дистанційних послуг через Інтернет, зокрема онлайн-консультацій, електронних книг, аудіо- та відеолекцій. Розглядаються умови використання пільги щодо незастосування ПРРО при розрахунках через сервіси переказу коштів та банківські системи дистанційного обслуговування, а також питання документального підтвердження доходів ФОП на спрощеній системі оподаткування.