Продаж електронного примірника програмного забезпечення без фізичного носія, з можливістю його встановлення та технічної підтримки, став підставою для розгляду одразу кількох практичних питань щодо РРО/ПРРО. У центрі уваги — чи можна вважати таку операцію послугою, як для цілей Закону №265 співвідносяться електронні послуги та розрахунки через LiqPay, iPay і на IBAN, а також за яких умов виникає або не виникає обов’язок видавати фіскальні чеки.

Окремо розглянуто значення способу оплати для застосування винятку з правила про фіскалізацію та наведено підхід до кваліфікації електронних послуг за ПКУ. Матеріал стосується сфери застосування РРО/ПРРО, електронних послуг і податкового регулювання розрахунків у сфері послуг.

Онлайн-надання послуг і розрахунки через банківські сервіси нерідко викликають сумніви щодо меж спрощеної системи та застосування РРО/ПРРО. У матеріалі розглянуто, чи сумісна для ФОП 2 групи єдиного податку співпраця з банком за моделлю «Оплата частинами», коли кошти надходять на рахунок частинами, а клієнти сплачують через Приват24, Ощад24/7, Монобанк, LiqPay, Portmone, WayForPay та подібні сервіси. Окремо висвітлено, які форми розрахунків допускає спрощена система, як визначається дохід єдинника та за яких умов у сфері послуг можна не застосовувати ПРРО. Також порушено питання, коли право на незастосування РРО/ПРРО втрачається та чому для оцінки договору з банком важлива компетенція НБУ.

Консультація стосується визначення об’єкта оподаткування ПДВ у частині платежів, що здійснюються у межах діяльності банку з надання платіжних послуг та взаємодії з міжнародними платіжними системами. Розглядаються питання класифікації таких платежів у контексті норм Податкового кодексу України та законодавства про платіжні послуги. Окремо аналізується, чи підпадають платіжні операції та розрахунково-касове обслуговування під об’єкт оподаткування ПДВ. У матеріалі враховується позиція Державна податкова служба України та регулювання платіжної сфери, зокрема Національний банк України.

Консультація присвячена порядку проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО під час реалізації алкогольних напоїв, маркованих паперовими марками акцизного податку попереднього зразка. Розглядається питання обов’язковості відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду акцизної марки, наслідків відсутності такого реквізиту та застосування штрафних санкцій. Також надано роз’яснення щодо впливу запровадження електронної системи обігу алкогольних напоїв на продаж продукції, маркованої старими акцизними марками.

Чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО під час отримання оплати за послуги через WayForPay? У консультації податківці пояснили, чи є такі платежі розрахунковими операціями, коли сервіс WayForPay може вважатися сервісом переказу коштів та за яких умов діє звільнення від використання РРО/ПРРО відповідно до п. 14 ст. 9 Закону про РРО. Роз'яснення буде корисним для суб'єктів господарювання, які надають послуги та приймають оплату через платіжні сервіси.

Під час використання ПРРО суб’єкти господарювання можуть здійснювати операції з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів. У консультації ДПС роз’яснила, чи вважаються такі операції «службовою видачею», як їх правильно документувати та яким чином відображати у Z-звіті. Також податківці пояснили, чи можна одночасно включати такі суми до блоку «службова видача» та окремого блоку видачі готівки держателям ЕПЗ.