Коли працівник їде у відрядження власним автомобілем і не має витрат на проїзд чи проживання, виникає практичне питання: чим саме підтвердити факт перебування у відрядженні, щоб добові не стали об’єктом оподаткування. У роз’ясненні розглянуто, чи вистачає лише наказу на відрядження, як оцінюється відсутність інших підтвердних документів та чи може внутрішньо розроблене посвідчення про відрядження виконувати роль первинного документа.
Також висвітлено наслідки для ПДФО і військового збору, межі неоподатковуваних добових, вимоги п. 170.9 ПКУ та зв’язок податкових правил із бухгалтерським документуванням. Окремо порушено питання про Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, і про компетенцію Мінфіну у сфері методології бухобліку.