Нова Електронна система обігу підакцизної продукції ставить перед бізнесом чимало практичних запитань: що робити, коли під час приймання або продажу не зчитується електронна акцизна марка, як оформити повернення товару постачальнику, яким є порядок дій при крадіжці, знищенні, нестачі чи пошкодженні алкоголю та тютюнових виробів. У консультації розглянуто правила роботи з АЕД, межі застосування механізму повідомлень про невідповідність, особливості обігу залишків із паперовими акцизними марками, а також дії в разі технічних збоїв і роботи офлайн.

Окремо висвітлено, як відображати внутрішні переміщення між об’єктами одного економічного оператора, чи існує спеціальний порядок списання або утилізації та коли зберігання підакцизної продукції може створювати ризики порушення законодавства у сфері акцизу, РРО та ліцензування.

Перехід на електронну простежуваність обігу підакцизних товарів порушує практичне питання щодо залишків алкоголю в магазинах безмитної торгівлі. У матеріалі розглянуто, чи потрібно маркувати електронними марками акцизного податку алкогольні напої українського виробництва, які були поставлені в duty free та поміщені в митний режим безмитної торгівлі до 01.11.2026, але не були реалізовані на цю дату.

Також висвітлено, чи допускається їх подальша реалізація без e-Акциз, чи має утримувач магазинів безмитної торгівлі обов’язок забезпечити таке маркування, як працюють перехідні положення Закону № 3817 і які межі застосування Електронної системи обігу алкогольних напоїв у сфері акцизного оподаткування.

Щодо обігу алкогольних напоїв у магазинах безмитної торгівлі після запровадження системи електронної простежуваності підакцизних товарів з 1 листопада 2026 року. Розглядаються питання можливості подальшої реалізації алкогольних напоїв, які до цієї дати не підлягали маркуванню акцизними марками, а також порядок отримання та нанесення електронних марок акцизного податку

Коли пальне зберігається виключно для власного споживання або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача чи поворотній тарі, одразу постає питання про межі ліцензування та правила роботи акцизного складу. У центрі розгляду — чи виникає обов’язок отримувати ліцензію на зберігання пального, якщо кожна ємність має об’єм до 60 літрів, а також як діяти розпоряднику акцизного складу при отриманні такого пального від контрагентів. Окремо висвітлено, чи потрібне спеціальне документальне підтвердження для діяльності без ліцензії та як співвідносяться вимоги Закону № 3817 і норм ПКУ щодо акцизного складу, акцизної накладної, СЕА РПСЕ та ліцензування пального.

На практиці заповнення податкової накладної для продукції переробки соняшника викликає запитання, особливо коли йдеться про операції, до яких застосовується режим експортного забезпечення. У матеріалі розглянуто, чи потрібно проставляти позначку «Х» у графі 3.2.2 розділу Б ПН під час постачання на митній території України та вивезення за її межі олії соняшникової, шроту соняшникового і лушпиння соняшника. Окремо висвітлено, як для цілей ПДВ ідентифікується власна сільськогосподарська продукція, які товари належать до окремих видів товарів за Законом № 959 та як це впливає на оформлення ПН. Також у фокусі — зв’язок між кодами УКТ ЗЕД, критеріями власного виробництва та правилами заповнення реквізитів податкової накладної.

Нюанси класифікації алкогольної продукції за кодом УКТ ЗЕД 2208 90 69 мають значення не лише для виробничої документації, а й для мінімальних цін та акцизного маркування. У матеріалі розглянуто, до якої саме категорії відноситься спиртний напій, виготовлений зі спиртових дистилятів і рому, чи можна вважати його виноробною або лікеро-горілчаною продукцією, а також які правила слід враховувати за Законом № 3817, Постановою № 957 і Положенням № 1251. Окремо порушено питання застосування мінімальної оптово-відпускної ціни та вибору виду марки акцизного податку для алкогольної продукції з кодом 2208 90 69. Опис буде корисний для виробників, які працюють з підакцизними товарами, акцизом, акцизною маркою та класифікацією за УКТ ЗЕД.