Відходи, що накопичуються на виробничому майданчику між утворенням і передачею на оброблення, порушують питання про межу між зберіганням і розміщенням для цілей екологічного податку. У матеріалі розглядаються критерії тимчасового зберігання та захоронення, зокрема строк перебування відходів і поняття спеціально відведеного місця. Окремо порушено, чи впливає на податкові наслідки вид відходів — небезпечні, інші відходи або вторинна сировина — та за яких умов важливий їх облік як запасів. Також висвітлено зв’язок між операціями з відходами власного виробництва або отриманими за договорами та визначенням платника екологічного податку.